Державна регуляторна служба України оприлюднила інформацію про стан виконання дерегуляції господарської діяльності в Україні за І квартал 2015 року.

Спільними зусиллями парламенту, президента, уряду, міністерств, центральних органів виконавчої влади, консультативних і дорадчих органів при органах державної влади, громадських об’єднань, бізнес-асоціацій та ЗМІ протягом 2014 – 2015 років втілюються у життя ініціативи з приводу масштабного проведення дерегулювання господарської діяльності в Україні, зазначається на Офіційному сайті Державної регуляторної служби України.

Так, вже на початку цього року вдалося реалізувати ряд дерегуляційних ініціатив на законодавчому рівні.

Зокрема, прийнятим 12 лютого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» спрощується ведення бізнесу у багатьох галузях економіки через скасування засобів державного регулювання, гармонізацію законодавства з нормами ЄС, зменшення адміністративного навантаження на підприємства та зниження корупційних ризиків у існуючих процедурах, скорочено терміни надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, удосконалено інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформаційними системами органів державної влади, а також документами в електронній формі.

Також, цим Законом скасовано низку обтяжуючих бюрократичних умов в промисловості, що має сприяти економічному зростанню за окремими галузевими напрямками. Зокрема скасована вимога щодо отримання дозволів на проведення промислових випробувань дослідних і експериментальних зразків гірничошахтного устаткування та матеріалів, що застосовуються у шахтах і рудниках, які надавались органами гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду за результатами проведення складних та подекуди корумпованих перевірок та експертиз.

В аграрній промисловості скасовано необхідність проведення державних випробувань, обов‘язкової реєстрації та перереєстрації машин, на які поширюється дія відповідних технічних регламентів, та які призначені для роботи з пестицидами та агрохімікатами. Скасовано необхідність проведення обов’язкової державної експертизи проектів землеустрою в частині забезпечення еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах. Крім того, забезпечено скасування неактуальних висновків, які надавались Мінагрополітики при укладенні та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.

Одночасно, даним законом скасовано необхідність отримання дозволу на встановлення або спорудження когенераційних установок на базі існуючих енергетичних об’єктів, а також проведення атестації виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції.

Законом також ліквідовується інститут Дозвільних центрів та державних адміністраторів – надання адміністративних послуг з видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності буде здійснюватися через Центри надання адміністративних послуг, що дозволить оптимізувати бюджетні видатки на утримання місцевих органів виконавчої влади (райдержадміністрації та окремі облдержадміністрації та органів місцевого самоврядування (міські ради – їх виконавчі органи).

У рамках реалізованих законодавчих ініціатив позитивним аспектом є скасування необхідності отримання дозволу виконавчих комітетів місцевих рад на виконання робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, а також не потребують введення таких об’єктів в експлуатацію.

Очікуваний загальний економічний ефект від прийняття законопроекту щодо дерегуляції складає 50-70 млрд грн, що забезпечить створення 120-150 тис. додаткових робочих місць до 2020 року.

Наступним суттєвим кроком, який безумовно матиме позитивний влив на регуляторне і бізнесове середовище, є скасування ліцензування господарської діяльності з імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів, за результатами прийняття Закону України від 15.01.2015 № 126-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування ліцензування імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів».

За результатами тривалих обговорень та доопрацювань, 09.04.2015 прийнято Закон України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 2250 від 26.02.2015), яким передбачається створення в Україні повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції із належним рівнем захисту споживачів (зокрема тих категорій споживачів, які потребують особливого захисту), надійності енергопостачання та здатного до інтеграції із ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства, в тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, з урахуванням основних вимог законодавства ЄС у тому числі, передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

У контексті питання спрощення отримання ліцензій особливу увагу привертає Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Закон набирає чинності 28.06.2015).

Даним Законом передбачається спрощення порядку отримання ліцензій, зменшення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, розширення повноважень експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Так, з набранням чинності цим Законом повноваження з ліцензування окремих видів господарської діяльності в повному обсязі втратять 14 центральних органів виконавчої влади (стосовно 17 видів господарської діяльності), Служба безпеки України (1 вид господарської діяльності), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (1 вид діяльності).

Скорочується обсяг відносин у сфері господарської діяльності, на які поширюються механізми ліцензування. Зазначене стосуватиметься повноважень 3-х центральних органів виконавчої влади та 2-х національних комісій, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (загалом щодо 10 видів господарської діяльності - детальна інформація наведена у додатку).

Ключові тези прийнятого документу:

–       скорочення ліцензій з 56 до 30;

–       усунення подвійного регулювання;

–       приведення законодавства до норм та стандартів ЄС;

–       за даними проекту EasyBusiness очікуваний економічний ефект від імплементації всіх ініціатив, що містяться складає ~10-15 млрд грн до 2020 року.

У розрізі даного питання варто також зазначити, що ДРС висловлено позицію щодо підтримки проектів Закону України, внесених народними депутатами України «Про внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»  (реєстр.  № 2294 від 03.03.2015) та «Про внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (реєстр. № 2294-1 від 19.03.2015) щодо запровадження принципу мовчазної згоди у ліцензуванні, як дієвого механізму запобігання порушення посадовими особами органу ліцензування встановлених законом строків виконання ліцензійних процедур, зокрема, прийняття рішень про видачу або про відмову у видачі ліценції, строків оформлення ліцензії тощо. Службою запропоновано доопрацювати зазначені законопроекти, узгодивши їх із Законом України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», який набирає чинності 28.06.2015.

ДРС у рамках роботи з проведення дерегуляції співпрацює з іншими центральними органами виконавчої влади під час розробки та опрацювання проектів регуляторних актів, спрямованих на спрощення умов ведення бізнесу.

Так, протягом І кварталу 2015 року ДРС проведено експертизу та прийняті позитивні рішення щодо суспільно важливих проектів регуляторних актів з питань дерегуляції.

Зазначене, зокрема, стосується проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду», розробленого Мінекономрозвитку України та спрямованого на спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності, оскільки на сьогоднішній день суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен отримувати дозвіл на імпорт товару, якщо такий товар є об’єктом застосування заходів нагляду. Проектом передбачається скасування зазначеного дозволу та запроваджується застосування сучасної міжнародної практики ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Також, проект Закону України «Про внесення змін до законів України, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру», розроблений МОН України, передбачає скасування дозволу на проведення робіт з експериментальними тваринами та дозволу на ввезення продукції, отриманої з використанням ГМО, призначеної для науково-дослідних цілей. Зазначені дозволи, згідно передбаченого законопроектом механізму, замінюються повідомленням МОН України щодо відповідних намірів та посиленням відповідальності за недотримання вимог чинного законодавства України.

Із набранням чинності Законом України «Про адміністративні послуги» процедурні аспекти надання адміністративних послуг повинні встановлюватись виключно законами України, у зв’язку з чим фактично зупинилась видача вищезгаданих документів. З метою врегулювання даної ситуації Укравтодором та Держенергоефективності здійснено розробку проектів Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування» та «Про внесення змін до деяких Законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративні послуги», вдосконалюють процедури видачі дозволів на виконання робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг та свідоцтв про кваліфікацію когенераційної установки, а також впорядковують процедури надання відповідних адміністративних послуг, та встановлюють вичерпний і прозорий перелік підстав для відмови у вчиненні зазначених дій.

Ще одним результатом дерегуляції на законодавчому рівні має стати скорочення термінів відкриття власної справи. На сьогоднішній день цей процес займає до 6 днів, з яких 3 дні здійснюється процедура реєстрації платника податку на додану вартість. В той же час, погоджений Державною регуляторною службою України проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення процедури реєстрації платників податків» (головний розробник Мінекономрозвитку України) дозволить прискорити процес відкриття бізнесу, скоротивши вказаний вище термін до 1 дня.

На підзаконному рівні дерегуляційні процеси відображаються у наступному.

Мінекономрозвитку України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548», який спрямований на відміну надмірного адміністративного тарифного регулювання у сфері перевезення пасажирів і багажу автобусами, що працюють у звичайному режимі руху, також погоджено у запропонованій редакції.

На сьогоднішній день встановлення тарифів на відповідні перевезення здійснюють обладміністрації із проходженням тривалих регуляторних процедур. Однак, динаміка економічних показників та вартості паливно-мастильних матеріалів призводить до значних матеріальних збитків перевізників. Проект передбачає можливість своєчасного та ринкового коригування тарифів.

Наступним напрацюванням є постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 42 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», якою передбачено:

–       скорочення термінів видачі фітосанітарного та карантинного сертифікатів (із п'яти днів до 24 годин);

–       скорочення переліку об’єктів карантинного регулювання для внутрішніх перевезень (на 33 види рослинних культур - жито, рис, ячмінь та інші,  які переміщуються територією України);

–       скасування надмірного адміністрування у сфері обігу пестицидів і агрохімікатів (спрощення порядку проведення державних випробувань, реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів);

–       спрощення порядку видачі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

–       спрощення дозвільних процедур у надрокористуванні (моніторинг і науковий супровід виключені з обов'язкових умов спеціального дозволу на користування надрами);

–       скасування порядку державної реєстрації харчових продуктів дієтичного споживання.

Зокрема, за даними проекту EasyBusiness, лише скасування обов'язково геологічного моніторингу в нафтогазовому секторі має забезпечити очікуваний економічний ефект: 1–3 млрд гривень на рік.

Постановою з дерегуляції було скасовано положення, яким кожна компанія на нафтогазовому ринку зобов'язувалася оплачувати проведення геологічного моніторингу виконання особливих умов користування надрами. За начебто правильною процедурою криється не що інше як формування звіту на основі даних проведених досліджень і перевірок регуляторними органами; сам же моніторинг не несе в собі жодної доданої вартості.

Прикладом із практики може бути звернення до Міненерговуглепрому одного з найбільших нафтогазових підприємств України, яке було змушене платити спеціально акредитованим підприємствам до 250 млн грн на рік за «моніторинг на папері». Згодом із таких акредитованих структур «вимивали» колосальні суми, які так і не доходили до держбюджету.

В частині скасування обов'язкового отримання карантинного сертифікату на внутрішні перевезення зерна очікуваний економічний ефект: 1–1,5 млрд гривень на рік.

Карантинний сертифікат – один з яскравих прикладів зарегульованості аграрної галузі. Сертифікат обов'язковий навіть при транспортуванні зерна з однієї карантинної зони в іншу. На практиці це може означати перевезення з одного району області в інший. У Європі такого сертифіката немає, оскільки вся територія ЄС є єдиною карантинною зоною. В Україні сертифікат, який видає Ветфітослужба, із самого початку було створено як корупційний інструмент, що генерує потік у розмірі 1–1,5 млрд гривень на рік.

Постанова з дерегуляції встановлює добровільний порядок отримання карантинного сертифіката, що більш виправдано, ніж його повне скасування.

Скорочення терміну видачі фітосанітарного сертифіката при експорті зерна має забезпечити економічний ефект у 1-1,5 млрд гривень на рік.

Фітосанітарний сертифікат видається в порту при експорті зерна. Нормативно встановлений термін видачі сертифіката становив 5 днів, що створювало передумови для корупції. З боку представників Ветфітослужби експортерам надходила пропозиція − оперативно отримати фітосанітарний сертифікат за певну плату, або ж доведеться чекати всі 5 днів, відведених на процедуру. Експортери, не бажаючи платити за простій судна − а це близько $20 000 на добу − були змушені платити інспекторам за прискорення процесу.

У прийнятій постанові термін видачі фітосанітарного сертифіката скорочується з 5 днів до 24 годин. Це компромісне рішення з Ветфітослужбою, оскільки сертифікат можна видавати і швидше − в Європі це робиться за дві години.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 128 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», ліквідовано неефективну та корумповану псевдо систему збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини та державну компанію «Укрекокомресурси». Зокрема, втратили чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» та постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 1069 «Деякі питання державної компанії «Укрекокомресурси». Це є одним з двох кроків до повноцінної та комплексної реформи ринку утилізації тари і упаковки.

До основних результатів скасування цього механізму слід віднести:

–       регулювання сфери утилізації тари і упаковки буде здійснюватись законом України "Про відходи" статтею 17, пунктом Б, що створює вільний ринок;

–       підприємства більше не будуть нести втрати у розмірі ~5 млрд грн щорічно;

–       держава стала на шлях до поступового впровадження моделі розширеної відповідальності виробника (РВП), яка є найбільш економною та екологічною.

Щодо діяльності Державної регуляторної служби України в напрямку дерегуляції.

З метою здійснення дерегуляції господарської діяльності та усунення адміністративного тиску на бізнес Державною регуляторною службою України  підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», яким пропонується скасувати 11 наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Цим проектом розпорядження передбачається усунення зайвих регулювань щодо окремих питань, зокрема:

–       розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

–       обігу харчової продукції;

–       господарської діяльності з торгівлі пестицидами та агрохімікатами;

–       митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах;

–       виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

–       надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Крім того, відповідно до повідомлення Державної регуляторної служби України про необхідність виконання рішення Держпідприємництва України від 15.10.2014 № 37 «Про необхідність усунення Міністерством внутрішніх справ України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» наказами Міністерства юстиції України від 24.03.2015 № 419/5 і № 420/5 скасовані рішення про державну реєстрацію: наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 07.04.2011 № 351 «Про затвердження Правил з пожежного спостерігання» та наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 29.09.2011 № 1037 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення».

Проблема, яка зазнала вирішення полягала в тому, що починаючи з 2011 року, суб’єкти господарювання, які здійснюють спостерігання за пожежною автоматикою, зобов’язані були укладати договори між пультовими організаціями та державним підприємством ДСНС «Центр громадської безпеки 112».

Практичне застосування цих наказів створювало низку протиріч, які призводили до зловживань з боку ДСНС під час визначення розцінок на послуги по передачі сигналів пожежної сигналізації та, як наслідок, до безпідставного підвищення витрат суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність зі спостереження за пожежною автоматикою. Створена схема «об’єкт – пультова організація – центр спостерігання ЦГБ-112 – пульт ДСНС в регіонах» виявилася завуальованим механізмом із заробляння грошей для ДП «Центр громадської безпеки 112».

Реагуючи на скарги пультовиків, що почали активно надходити восени 2014 року, Державна служба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва видала рішення №37, яким зобов’язала МВС виключити з наказів суперечливі чинному законодавству норми.

Оскільки протягом відведених 2 місяців МВС не виконало рішення Держпідприємництва, дія згаданих наказів була зупинена.

Таким чином, пультові організації з пожежного спостерігання більше не зобов’язані укладати примусові договори з «Центром громадської безпеки 112».

При цьому, в цій сфері діють біля 250 суб‘єктів, сумарна економія для яких становитиме орієнтовно понад 36 мільйонів гривень на рік.

У рамках виконання Плану заходів Державної регуляторної служби України з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди ДРС здійснено аналіз:

1) процедур отримання документів дозвільного характеру першочергово у сферах санітарного та ветеринарного забезпечення, охорони праці, не передбачених відповідними законами (надмірне регулювання господарської діяльності), за наслідками якого запропоновано скасувати 11 актів центральних органів виконавчої влади;

2) пропозицій  Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо скасування та переведення на декларативні/реєстраційні процедури окремих процедур отримання дозвільних документів (щодо 31 документу дозвільного характеру).

ДРС ініційовано проведення робочої наради (за необхідності створення робочої групи) щодо детального обговорення вказаних вище пропозицій Мінекономрозвитку із залученням громадськості, профільних бізнес-асоціацій, експертів.

ДРС у І кварталі 2015 р. проведено моніторинг впливу мораторію на проведення перевірок, за результатами якого встановлено, що показник кількості заходів держаного нагляду (контролю) знижено майже на 95% у відношенні до найбільшого значення цього ж показника у 2014 році, коли така заборона не діяла.

При цьому відповідний мораторій діє і в першій половині 2015 року. Так, перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня – червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки (пункт 8 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», що набрав чинності 01.01.2015).

Одним із основних і найбільш важливих напрямків роботи Уряду і, зокрема, ДРС є забезпечення зменшення втручання державних органів у діяльність суб’єктів господарювання.

Натомість, останнім часом спостерігається збільшення кількості регуляторних актів та, відповідно, посилення зарегульованості окремих сфер господарської діяльності, що, в свою чергу, стримує розвиток бізнесу в країні.

Протягом І кварталу 2015 року органами виконавчої влади центрального та місцевого рівня розроблено та подано на погодження до уповноваженого органу 509 проектів регуляторних актів (з них, розробниками 351 проекту виступали центральні органи виконавчої влади, 158 – місцеві).

При цьому, лише Нацкомісією з регулювання у сферах енергетики та  комунальних  послуг протягом 1 кварталу 2015 року розроблено більше регуляторних  актів, ніж за весь минулий рік (20 проектів регуляторних актів – у І кварталі 2015 року, проти 16 – у 2014 році).

Зокрема, цими проектами регулювались питання:

–       порядку встановлення роздрібних цін на  природний газ для населення;

–       порядку визначення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води суб’єктами природних монополій, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП;

–       стимулювання переходу до використання альтернативних видів палива, створення умов для впровадження енергоефективних технологій;

–       порядку складання та ведення НКРЕКП реєстру природних монополій;

–       внесення змін до порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого тарифу» для суб’єктів господарської діяльності;

–       затвердження Примірного договору про доступ до пропускної  спроможності міждержавних електричних мереж України, у тому числі для експорту електричної мережі тощо.

Збільшення регуляції спостерігається і у сферах регулювання, якими опікуються Держатомрегулювання, Мінюст, Держфінмоніторинг, Державне агентство автомобільних доріг та Держенергоефективності.

Поряд з цим, у першому кварталі 2015 року зросли показники рівня дотримання органами виконавчої влади процедур підготовки аналізу регуляторного впливу так оприлюднення проектів регуляторних актів. Так, у звітному періоді процедури  підготовки аналізу регуляторного впливу дотримано при підготовці  99,2 % проектів регуляторних актів (проти 99 % у 2015 році), а процедури з оприлюднення проектів регуляторних актів –  при підготовці 96,8 % проектів регуляторних актів (проти  94  % у 2014 році).

Відповідне зростання досягнуто завдяки послідовній практиці уповноваженого органу  по  залишенню  без розгляду  проектів регуляторних актів, щодо яких не здійснюється АРВ або оприлюднення проектів. Так, з початку року було залишено без розгляду 21 проект регуляторного акту (14 проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади та 7 – місцевими органами виконавчої влади).

Зокрема, протягом І кварталу  2015 року з відповідних причин були залишені без розгляду:

–     на рівні центральних органів виконавчої влади - по 2 проекти Мінагрополітики, Держсільгоспінспекції, Мінприроди, Міноборони, Фонду держмайна,  та по 1 проекту Мінсоцполітики, Міненерговугілля, ДНС та  Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

–     на регіональному рівні у Одеській області 3 проекти регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади, у Чернігівській області – 2 проекти, у Дніпропетровській та Запорізькій областях – по 1 проекту.

Не зважаючи на достатньо високі кількісні показники дотримання органами виконавчої влади процедурних вимог Закону, якість аналізів регуляторного впливу (далі – АРВ), що готують регуляторні органи, як і минулого року, залишається низькою.

При запровадженні кожного регулювання розробник проекту регуляторного акта зобов‘язаний довести обґрунтовану необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми, забезпечити відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив. При цьому, ключовим елементом АРВ є аналіз вигод та витрат, який показує соціальну і економічну доцільність такого регулювання, допомагає оцінити вплив, який може мати регуляторний акт на інтереси різних груп (держава, суб’єкти господарювання, громадяни).

Проте, дотримання цієї процедури виявилося формальним при підготовці кожного четвертого проекту регуляторного акту, який подавався на погодження до уповноваженого органу, оскільки на рівні центральних органів виконавчої влади рішення про відмову в погодженні  проекту регуляторного акта з причин невідповідності його принципам державної  регуляторної політики приймалось стосовно кожного 5-го регуляторного акта.

При цьому, більше половини проектів регуляторних актів, розроблених у І кварталі поточного року такими органами як Держслужба інтелектуальної власності, Держсільнгоспінспекцієя  та Держнаркоконтроль не відповідали принципам державної регуляторної політики. Аналогічним чином не дотримувались вимог державної регуляторної політики органи виконавчої влади  Дніпропетровської,  Донецької,  Житомирської, Запорізької, Луганської, Львівської, Одеської, Рівненської, Харківської та Тернопільської областей.

У відповідності  із Законом регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо розробниками не було дотримано процедур їх оприлюднення, підготовки аналізу регуляторного впливу та погодження із уповноваженим органом.

Нажаль, як свідчать результати моніторингу, прийняття органами виконавчої влади регуляторних актів на рівні органів виконавчої влади до сьогодні  збереглась  практика прийняття регуляторних актів з порушенням визначених Законом процедур, зокрема,  щодо обов’язковості погодження з уповноваженим органом.

І якщо на рівні центральних органів виконавчої влади протягом останніх декількох років відзначається послідовне покращення ситуації щодо дотримання зазначених процедурних вимог, то з боку місцевих органів виконавчої влади порушення відповідних вимог Закону продовжує носити системний та масовий характер.

За результатами проведеного моніторингу протягом І кварталу 2015 року, 35 % від загальної кількості прийнятих Вінницькою, Закарпатською, Кіровоградською, Львівською, Одеською та Черкаською обласними державними адміністраціями не було подано на погодження до уповноваженого органу.

Прийняті без погодження з уповноваженим органом  регуляторні акти стосувались питань:

–       встановлення тарифів на медичні послуги;

–       визначення вартості твердого палива, для пільгових категорій населення;

–       проведення перевірок оздоровчих закладів;

–       затвердження порядку проведення моніторингу цін на соціально значущі товари;

–       оренди водних об’єктів.

Необхідно зазначити, що дієвим механізмом підтвердження фактичного дотримання вимог та принципів державної регуляторної політики після запровадження будь-якого регулювання є послідовне здійснення органами виконавчої влади відстеження результативності дії відповідних регуляторних актів.

Так, протягом І кварталу 2015 року поточного року заходи з відстеження результативності дії проведено органами виконавчої влади стосовно 316  регуляторних актів (243-ти регуляторних актів  центральних  органів виконавчої влади та  73-х регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади).

Зокрема, за результатами проведених відстежень, 3-ма регуляторними органами центрального рівня (Нацкомфінпослуг,  ДФС, Мінрегіоном)  та  місцевими органами виконавчої влади 6-ти регіонів (Київської, Кіровоградської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та м. Києва) було зроблено власні об‘єктивні висновки про необхідність скасування або внесення змін стосовно 10-ти регуляторних актів.

Слід відзначити, що вищенаведені регуляторні органи вже декілька років поспіль ефективно використовують механізм відстеження результативності дії регуляторних актів для оптимізації власної нормативно-правової бази та  приведення її у відповідність з чинним законодавством. Разом з тим, загальний рівень ефективності здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів потребує підвищення, оскільки за результатами відстеження зазнають скасування або внесення змін на сьогоднішній день не більше 5  % регуляторних актів.

Крім того, потребує підвищення і якісний рівень підготовки звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів.

Аналіз звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів, поданих у І кварталі 2015 року до ДРС, засвідчив, що:

–       лише 67 % наданих звітів містили оцінку результатів відстеження та визначення ступеню досягнення  цілей, встановлених при прийнятті регуляторних актів;

–       стосовно  лише 63  %  регуляторних актів регуляторними органами  дотримувались методи одержання результатів, визначені при здійсненні АРВ;

–       і лише 3 % звітів містили інформацію щодо порівняльного аналізу фактичних значень показників результативності дії регуляторних актів із значеннями прогнозних показників, визначених в АРВ, або фактичних показників отриманих в ході попереднього виду відстеження.

В цілому, аналіз отриманих від центральних і місцевих органів виконавчої влади звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів засвідчив, що із загальної кількості отриманих протягом 2014 року звітів лише 93 звіти (або 2,5 %) були підготовлені належним чином, а у 1 кварталі 2015 року цей показник ще нижчий.

Підсумовуючи результати І кварталу 2015 року, слід констатувати, що на сьогоднішній день в реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності існує ряд  проблем.

Ціла низка проблем  пов’язана із проведенням адміністративної реформи в Україні.

Зокрема, кадровий потенціал державних регуляторів зазнав суттєвих змін та скорочень, потребує певного часу для опанування ним практичного застосування вимог законодавства про державну регуляторну політику. А тому є необхідність проведення системної навчально-роз’яснювальної роботи з питань методичного забезпечення державної регуляторної політики, у тому числі проведення семінарів та тренінгів з відповідальними представниками регуляторних органів як на центральному так і на місцевому рівнях.

Також за останні декілька років статус спеціально уповноваженого органу у сфері державної регуляторної політики почергово належав чотирьом органам виконавчої влади (Комітет, Мінекономрозвитку, Держпідприємництво, ДРС), що ускладнювало належне методичне забезпечення діяльності регуляторних органів.

Крім того, з  прийняттям Закону України Про внесення змін до статті 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» необхідність дотримання вимог та принципів державної регуляторної політики при підготовці проектів регуляторних актів стала обов’язковою і для органів місцевого самоврядування.

У поточному році стосовно фундаментальних аспектів і процесів дерегуляції ДРС планується забезпечити виконання наступних завдань.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 357-р «Про затвердження плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності» затверджено План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, завдання, заходи, строки та відповідальних виконавців.

Зазначеним розпорядженням, координація виконання якого покладається на Державну регуляторну службу, міністерствам, центральним органам виконавчої влади та іншим державним органам доручено забезпечити виконання наступних завдань:

–       спрощення ліцензійних і дозвільних процедур регулювання господарської діяльності;

–       удосконалення процедур технічного регулювання господарської діяльності;

–       удосконалення процедури державного нагляду (контролю) за регулюванням господарської діяльності;

–       спрощення процедур митного та податкового регулювання господарської діяльності;

–       покращення позицій України у рейтингу "Ведення бізнесу" (Doing Business).

Розпорядженням також визначено заходи щодо спрощення умов провадження підприємницької діяльності в аграрній, харчовій, будівельній галузі, у галузі електроенергетики та нафтогазовій галузі, у сфері інформаційних технологій та у сфері телекомунікацій.

Загалом, Урядом у цьому розпорядженні визначено та конкретизовано 131 захід, реалізація яких має забезпечити комплексне виконання завдань з дерегуляції у визначених напрямках.

За даними проекту EasyBusiness, впровадження даного плану дій дозволить підвищити позицію України в рейтингу Doing Business по таких напрямках, як отримання дозволів на будівництво, підключення до електромереж, міжнародна торгівля, захист інвесторів.  Це забезпечить створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, що в свою чергу сприятиме збільшенню ділової активності та підвищенню ефективності бізнесу.  Як наслідок, ми отримаємо ріст прибутків державного бюджету за рахунок збільшення бази оподаткування.

Даний план передбачає проведення низки заходів, серед яких:

–       близько 70 ініціатив, спрямованих на скорочення та спрощення ліцензійних та дозвільних процедур у низці секторів господарської діяльності;

–       8 заходів, спрямованих на приведення системи технічного регулювання до стандартів ЄС;

–       6 ініціатив – оптимізація системи державного контролю за бізнесом;

–       ініціативи, котрі дозволять спростити регулювання в сільському господарстві, будівництві та у сфері телекомунікацій;

–       ініціативи, спрямовані на вдосконалення митного та податкового регулювання.

Важливість імплементації плану дій пояснюється також значним економічним ефектом, який складе близько 50-70 млрд грн до 2020 року.

Також, на виконання п. 131 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 213-р, Прем‘єр-міністром України 17 квітня поточного року видано доручення щодо створення центральними органами виконавчої влади робочих груп із залученням до їх складу не менше 50 відсотків представників бізнесу з метою проведення інвентаризації наявної нормативно-правової бази у сфері державного контролю та регулювання підприємництва і подання пропозицій щодо внесення змін до законодавства у відповідних сферах з метою скасування неактуальних нормативно-правових актів.

Відповідно до визначеного завдання міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають здійснити інвентаризацію власної регуляторної бази та подати до 1 червня цього року Державній регуляторній службі з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» відповідні проекти актів законодавства.

Крім того, в межах забезпечення процесу дерегуляції Службою зосереджено увагу на фактичному забезпеченні наступних питань:

–       суттєвому скороченні кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню та уніфікації процедур отримання і позбавлення ліцензій;

–       зменшенні кількості дозвільних документів, дозвільно-погоджувальних процедур та переліку продукції (товарів, послуг), що підлягають сертифікації;

–       усуненні дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та впорядкуванні і вдосконаленні процедури здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

–       зменшенні кількості та частоти здійснення їх перевірок – перегляд критеріїв, за якими суб'єкти господарювання відносяться до найвищої та середньої групи ризику, з метою звуження кола таких суб’єктів господарювання;

–       неухильному дотриманні органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

–       запровадженні обов’язковості здійснення регуляторними органами «cost-benefit analysis» (оцінки витрат та економічних вигод) при запровадженні державного регулювання  господарської діяльності;

–       проведенні системної навчально-роз‘яснювальної роботи з питань методичного забезпечення державної регуляторної політики, у тому числі проведення семінарів та тренінгів з відповідальними представниками регуляторних органів як на центральному так і на місцевому рівнях. 

Довідка

про втрату органами влади повноважень з ліцензування господарської діяльності у зв’язку із набранням 28.06.2015 чинності Законом України від 02.03.2015 № 222-VІІІ "Про ліцензування видів господарської діяльності"

Перелік органів влади, що втратять повноваження з ліцензування видів господарської діяльності 

Органи влади, що втратили повноваження з ліцензування

Види господарської діяльності,

ліцензування яких скасовано

 

Державна служба геології та надр України

 

видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння

 

 

Державна  ветеринарна  та  фітосанітарна  служба   України

 

 

виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами

 

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

 

 

торгівля племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин

 

 

проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, визначених Законом України "Про карантин рослин", які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони

 

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

 

торгівля пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин)

 

 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

 

 

Служба безпеки України

 

впровадження, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів

 

 

Міністерство фінансів України

 

 

виготовлення бланків цінних паперів

 

Державне космічне агентство України

 

розроблення, випробування, виробництво, експлуатація ракет-носіїв, космічних апаратів та їх складових частин, наземного комплексу управління космічними апаратами та його складових частин

 

 

Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

 

 

переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, крім діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини
 

 

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

 

заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів

 

 

розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї

 

 

 

Державна пробірна служба України

 

збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння

 

 

Державне агентство земельних ресурсів України

 

проведення землеоціночних робіт та земельних торгів

 

 

Державна фіскальна служба України

 

 

митна брокерська діяльність

 

Міністерство внутрішніх справ України

 

діяльність, пов'язана з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами

 

діяльність, пов'язана з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонуванням мисливських стендів

 

 

Міністерство освіти і науки України

 

 

генетично-інженерна діяльність у замкненій системі

 

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

 

 

торгівля рідким паливом з біомаси та біогазом

 

 

 Джерело: http://www.dkrp.gov.ua/info/4376.htm 

 

 

.